Грип – це 5% від усіх ГРВІ. Чи є сенс робити щеплення?
За даними ВООЗ – грип вражає щорічно 4-20% населення (5% -10% дорослих і 20% -30% дітей). Грип, дійсно, зустрічається рідше, ніж інші респіраторні вірусні інфекції (наприклад, риновірусні, аденовірусні, парагрип, РС-вірус). Але протікає грип набагато важче, частіше викликає розвиток ускладнень (серед них – пневмонія, отит, менінгіт, синусит, міозит і рабдоміоліз). Незважаючи на високий рівень розвитку медицини, навіть зараз у світі продовжує реєструватися до 1 мільйона випадків смерті від грипу щорічно! Особливо вразливі діти, літні і люди, які страждають хронічними захворюваннями (астма, цукровий діабет, захворювання серця).
Крім того, вірус грипу має здатність мутувати, змінювати свої властивості. Якщо вірус, який вражає людей, обмінюється генетичним матеріалом з вірусом, що циркулює тільки серед тварин (як у випадку з “пташиним” і “свинячим” грипом), з ‘являється вірус з новими властивостями, незнайомий імунній системі людини. У таких випадках можуть виникати так звані пандемії, коли захворює величезна кількість людей по всьому світу, захворювання протікає важко і летальні результати реєструються в 3-4 рази частіше, ніж у період щорічної епідемії грипу.
Вакцина грипу робиться на основі передбачень ВООЗ про мутацію вірусу. Як вона може захистити від реального вірусу?
За ініціативою ВООЗ створено Глобальну систему нагляду за грипом (GISN), що об’єднує Національні центри грипу (їх понад 100 по всьому світу) і 5 центрів співробітництва ВООЗ (WHO CCs). Ці організації щорічно досліджують 150 000 – 200 000 зразків (мазків слизових оболонок дихальних шляхів). У спеціалізованих лабораторіях Національних центрів грипу проводиться ізоляція, культивація вірусів, вивчення їх антигенної та генетичної структури. У дослідженнях на тваринах проводиться вивчення антитіл, які виробляє організм у відповідь на впровадження вірусів цього року. Таким чином можна визначити, чи відрізняються ці віруси за своїми характеристиками від торішніх, зрозуміти загальну тенденцію мінливості сезонних вірусів грипу і створити ефективну вакцину.
Крім того, в центрах співпраці ВООЗ і найбільших лабораторіях з вивчення грипу щорічно проводиться визначення вироблення антитіл щеплених людей. Так можна отримати відповідь на питання, чи забезпечують вакцини на основі вірусів, які циркулювали в попередні роки, достатню імунну відповідь на новітні типи вірусів.
Виробництво вакцини від грипу займає до 9 місяців. За цей час вірус мутує – щеплення марне!
На підставі величезної кількості даних ВООЗ двічі на рік оновлює рекомендації щодо складу вакцин. Створення вакцини дійсно займає тривалий час (понад 20 тижнів). Від чого залежить ефективність імунізації від грипу в кожен черговий сезон захворюваності? Від того, наскільки новий вірус збігається за своїми характеристиками з вірусами, які вже включені в вакцину. На те, щоб збіг був максимальним, кинуті величезні сили лабораторій Глобальної системи нагляду за грипом.
Але навіть при неповному збігу, вакцинація залишається ефективним заходом захисту найбільш вразливих груп. Так, у дослідженнях показано, що вакциновані діти та літні люди на 70% рідше потрапляють до лікарень, в тому числі і відділення реанімації через важкий перебіг грипу, ніж не щеплені. Рідше відбуваються госпіталізації у щеплених людей з хронічними захворюваннями легенів, серця, цукровим діабетом.
Симптоми звичайного і свинячого грипу не відрізняються, а на визначення йде місяць. Звідки беруться дані про хворих?
Пандемічний грип (до яких належить свинячий) протікає важче звичайного сезонного грипу і частіше вражає молодих здорових людей. А сезонним грипом найчастіше хворіють діти, літні та люди з хронічними захворюваннями. Для пандемічного свинячого грипу A (H1N1) pdm2009 характерними також були проблеми з ЖКТ: діарея і блювота, що рідко зустрічається при звичайному сезонному грипі.
Але вирішальне значення для постановки діагнозу, звичайно ж, мають лабораторні дослідження, а не симптоми. На сьогодні в Україні, як і в усьому світі, використовується діагностичний метод ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Це так звана молекулярна діагностика, що дозволяє виділити генетичний матеріал вірусу грипу, ідентифікувати тип (А або В) і субтип вірусу за специфічними компонентами: гемагглютиніну і нейрамінідазі (саме за цими компонентами віруси і позначаються, наприклад, H1N1). За допомогою спеціально розроблених тест-систем вдається виявити характерний для свинячого грипу ген Н1, що відрізняється від такого при сезонному грипі. Саме так ставиться лабораторно підтверджений діагноз і формується статистика по захворюваності.
